Значення
-
ІЗОКЕФА́ЛЬНІСТЬ, -ності, жін., мист. Принцип композиції в образотворчому мистецтві, зокрема в давньоєгипетському та античному рельєфі й живопису, за яким голови всіх зображуваних фігур, незалежно від їхнього росту чи положення (стоячи, сидячи), розміщуються на одному рівні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізокефальність, р. ізокефальності, д. ізокефальності, з. ізокефальність, о. ізокефальністю, м. ізокефальності, к. ізокефальносте