мірцен

[mirt͡sɛn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мірцен — природна органічна сполука, що належить до класу монотерпенів; безбарвна рідина з характерним приємним запахом, яка є основним компонентом ефірних олій хмелю, конопель, лаврового листа, вербени та інших рослин; використовується в парфумерії та як проміжний продукт у хімічному синтезі.

  2. Мірцен — один із найпоширеніших терпенів у рослинному світі, який часто виступає попередником у біосинтезі інших складних терпеноїдів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мірцен, р. мірцена, д. мірценові, з. мірцена, о. мірценом, м. мірцені, к. мірцен

Більше записів