Значення
-
ІДІО́Т, -а, чол.
-
1.заст., мед. Особа, яка страждає на глибоку форму розумової відсталості (ідіотію); недоро́зум, бе́зглуздь.
-
2.розм., лайл. Уживається як лайливе слово для позначення нерозумної, впертої або недалекої людини; дурень, телепень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідіот, р. ідіота, д. ідіотові, з. ідіота, о. ідіотом, м. ідіоті, к. ідіоте