1. (істор.) Система землемірних робіт та обліку земельних угідь, що існувала в Україні з XVI до початку XX століття; діяльність мірника.
2. (перен., заст.) Обмеженість кругозору, дріб’язковість, схильність судити про все з позицій власного невеликого досвіду або вузьких практичних інтересів.