Значення
-
(істор.) Посадовець у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, який відповідав за збір податків, судові справи та адміністративне управління певною територією (волостю, повітом).
-
(істор., рідко) Той, хто займається вимірюванням чого-небудь; землемір.
-
(перен., заст.) Людина, яка оцінює, вимірює чи судить про щось; цінитель.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мірники, р. мірника, д. мірникові, з. мірник, о. мірником, м. мірникові, к. мірнику