1. У спокійному, рівному стані; без поспіху, суєти або збудження.
2. У відповідності до певної міри, норми або пропорції; помірно, вмірно.
3. (У музиці) У помірному темпі, не швидко і не повільно.
мірно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мірно били барабани, тісні лави наїжилися списами. Юрій дивився на вали.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Нехай площина P заряджена рівн о- мірно з поверхневою густиною заряду σ+ (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |