Словник Української Мови
Буква
1. Обдумувати щось, аналізувати, робити висновки шляхом логічного мислення; розмірковувати.
2. Обмірковувати, обговорювати щось, ведучи дискусію або обмін думками.
3. (У значенні, близькому до “вважати”, “думати”) Мати певну думку, припущення чи точку зору щодо чогось.
Приклад 1:
Як і, напр., Ваше жадання міркувати про школи і течії в украній- ському гарному митецьтві або і в політиці, як напр., нацйо- налізм. З рештою, ми будемо навіть заінтересовані почути від Вас відчит про сьогорічну епідемію холери в Укранії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Але міркувати ніколи, бо Г. уже гукає шоферові: «Fertig!» «Nein! — різко перебиваю його, — es ist nicht noch fertig!» Він вилупив очі, злісно прикипів поглядом до мене.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Тому що причиною сього переходу їх треба найправдоподібніше вважати печенізький натиск першої половини X в., напрям їх міграції треба міркувати не просто як західний, а борше північно-західний — на середнє і горішнє поріччя Богу. При такім толкуванні уличі дістають великий простір на правім боці Дніпра і по Богу.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”