1. Прийменник, що вказує на напрямок руху або місцезнаходження предмета, який вийшов, витягнутий чи вилучений з-під чого-небудь. Наприклад: витягти книжку із-під стосу паперів.
2. Прийменник, що вказує на походження, вихід із середовища, з-під влади, впливу чи контролю когось або чогось. Наприклад: вийти із-під опіки батьків.
3. Прийменник, що вказує на призначення предмета, який раніше використовувався для зберігання чогось, а тепер є порожнім або використовується інакше. Наприклад: пляшка із-під молока.