мірчий

1. (історичне) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Гетьманщині, відповідальний за зважування товарів, контроль за мірками та вагами на ринках, митницях або при дворі.

2. (переносне, рідковживане) Той, хто вимірює щось або оцінює; суддя, арбітр (зазвичай у високому, символічному чи поетичному значенні).

Приклади вживання слова

мірчий

Відсутні