мірчити

1. (діал.) Поводитися як Мірча, наслідувати поведінку персонажа Мірчі з творів українського письменника Івана Нечуя-Левицького, зокрема його непостійність, легковажність у почуттях або химерність.

2. (перен., рідк.) Бути непостійним, мінливим у намірах, почуттях або переконаннях; виявляти характер, подібний до літературного персонажа Мірчі.

Приклади вживання слова

мірчити

Відсутні