ІДІОСИНХРОНІЯ, ї, жін.
1. мед. Підвищена чутливість організму до певних речовин або подразників, що виявляється в незвичній, часто бурхливій реакції, яка не залежить від дози та не має імунологічної природи; спадкова або набута непереносність.
2. перен. Стійка, непримиренно ворожа реакція, гостра неприязнь або відразa до кого-, чого-небудь, зумовлена індивідуальними особливостями сприйняття чи вдачі; несумісність.