мінус-нуль

[minus-nulʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У математиці — позначення для від’ємного нескінченно малого числа, що прямує до нуля зліва (з боку від’ємних значень); границя, що наближається до нуля з негативного боку.

  2. У техніці та фізиці — позначення температури, що дорівнює нулю за шкалою Цельсія, але з уточненням, що вона є граничною перед переходом у від’ємні значення (наприклад, у контексті регулювання систем).

  3. У переносному сенсі — стан, коли показник, якість або результат практично дорівнює нулю, але з негативним відтінком або потенціалом до погіршення; межове значення між нейтральним і поганим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мінус-нуль, р. мінуса-нуля, д. мінусові-нулеві, з. мінус-нуль, о. мінусом-нулем, м. мінусі-нулеві, к. мінусе-нулю

Більше записів