мінус-нуль

1. У математиці — позначення для від’ємного нескінченно малого числа, що прямує до нуля зліва (з боку від’ємних значень); границя, що наближається до нуля з негативного боку.

2. У техніці та фізиці — позначення температури, що дорівнює нулю за шкалою Цельсія, але з уточненням, що вона є граничною перед переходом у від’ємні значення (наприклад, у контексті регулювання систем).

3. У переносному сенсі — стан, коли показник, якість або результат практично дорівнює нулю, але з негативним відтінком або потенціалом до погіршення; межове значення між нейтральним і поганим.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |