Значення
-
Найменша можлива кількість, ступінь, величина чогось; протилежне до максимум.
-
Найнижча межа, нижня границя, якої може сягати певна величина (наприклад, температури, тиску, ціни).
-
Необхідний найменший обсяг знань, умінь, засобів тощо, потрібний для досягнення мети або відповідності вимогам (наприклад, мінімум програмного матеріалу).
-
У математиці: найменше значення, якого набуває функція на заданій множині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мінімум, р. мінімуму, д. мінімумові, з. мінімум, о. мінімумом, м. мінімумі, к. мінімуме
Походження слова (Етимологія)
Слово «мінімум» походить від латинського «minimum», що означає «найменша кількість», утвореного від «minimus» — «найменший». Це, своєю чергою, пов’язане з латинським «minor» («менший») та споріднене з давньоіндійським «mináti» («зменшує, скорочує») і праслов’янським «*mьnьjь» («менший»). В українську мову слово прийшло через західноєвропейські мови, зокрема німецьку, французьку та англійську.