1. Напрям у мистецтві, архітектурі та дизайні другої половини XX століття, що ґрунтується на максимальному спрощенні форми, використанні мінімуму засобів виразності та обмеженні кольорової гами.
2. Принцип або стиль життя, спрямований на свідоме зменшення матеріальних речей, зосередження на найнеобхіднішому та позбавлення від надлишків з метою досягнення простоти та свободи.
3. Загалом — прагнення до мінімуму, крайня простота, мінімальна кількість чого-небудь; схильність обмежуватися найнеобхіднішим.