Значення
-
Напрям у мистецтві, архітектурі та дизайні другої половини XX століття, що ґрунтується на максимальному спрощенні форми, використанні мінімуму засобів виразності та обмеженні кольорової гами.
-
Принцип або стиль життя, спрямований на свідоме зменшення матеріальних речей, зосередження на найнеобхіднішому та позбавлення від надлишків з метою досягнення простоти та свободи.
-
Загалом — прагнення до мінімуму, крайня простота, мінімальна кількість чого-небудь; схильність обмежуватися найнеобхіднішим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мінімалізм, р. мінімалізму, д. мінімалізмові, з. мінімалізм, о. мінімалізмом, м. мінімалізмі, к. мінімалізме