мініма

[minimɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У музиці: найменша нота в системі мензуральної нотації XIV–XVI століть, що дорівнювала половині семібревіса або двом семімінімам (сучасним четвертям).

  2. У метриці античної поезії: найменша одиниця виміру довжини складу, короткий склад.

  3. У математиці: найменше значення функції на заданій множині (скорочене від “мінімальне значення”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мініма, р. мінімої, д. мінімій, з. мініму, о. мінімою, м. мінімій, к. мініма

Більше записів