1. (у матеріалознавстві, металургії) Структура твердого матеріалу (металу, сплаву, кераміки тощо), що характеризується дуже малими розмірами кристалітів (зерен), зазвичай в діапазоні від декількох нанометрів до декількох мікрометрів, що надає матеріалу особливих механічних та фізичних властивостей (наприклад, підвищеної міцності та твердості).
2. (у петрографії, геології) Текстура гірських порід (наприклад, вулканічних), утворена кристалічними зернами мінералів настільки дрібного розміру, що їх важко або неможливо розрізнити неозброєним оком.