1. Фізична характеристика матеріалу, що визначає його опір локальному пластичному деформуванню при вдавлюванні в обмежену ділянку поверхні спеціального індентора (наприклад, алмазної піраміди Віккерса або Кнупа) під малою навантажувальною силою; твердість у мікромасштабі, що дозволяє оцінювати властивості окремих фаз, зерен або тонких покриттів.
2. У техніці та матеріалознавстві — кількісний показник твердості, отриманий методом мікротвердомірного випробування, результат якого виражається в одиницях тиску (часто ГПа або кгс/мм²).