1. Фізична властивість вузьких каналів або пористих матеріалів, що полягає в здатності рідини підніматися або рухатися в них проти сил зовнішнього тяжіння завдяки силам поверхневого натягу та змочуванню.
2. У техніці та матеріалознавстві — явище проникнення рідин (наприклад, вологи, розчинників) у надтонкі тріщини, пори або капіляри матеріалу, що часто призводить до його руйнування або зміни властивостей.