Словник Української Мови
Буква
1. Титул імператора Японії, що вживався переважно до середини XX століття, а також особа, що носить цей титул.
2. Настільна гра стратегічного характеру, метою якої є вибивання дерев’яних паличок (кійок) з кулі, що котиться по ігровому полю.
3. Музичний твір (переважно для фортепіано), що стилізований під японську музику або має східний колорит, зокрема однойменний твір англійського композитора Артура Саллівана.
Приклад 1:
А величезні три літери на терофазеритовім дахові тієї хати, літери М. С. П., що доктор Леонардо вважав за марку терофазеритової фірми, виявилося б, були просто візитова картка і значили вони — Микола Семенович Половинка, а не Московська Сільська Промисловість, яка, відома річ, терофазериту не виробляє, а виробляє інші речі селянського вжитку, як-от праліне, зефір, мікадо, крем-мокка і інше. Так само доктор Леонардо не звернув достатньої уваги на каланчу, з верху якої невсипущий пожарний оглядає Слобожанську Швайцарію саме в ті дні і години, коли він не спить під грушею.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”