Значення
-
У юдаїзмі — метод тлумачення Святого Писання (Тори), спрямований на виявлення глибокого, часто прихованого сенсу, морального чи правового вчення, а також конкретні твори, створені цим методом, що містять алегоричні пояснення, легенди, притчі та проповіді на біблійні теми.
-
Збірка таких тлумачень та повчальних оповідей, складена в період з IV по XII століття нашої ери, що є важливою частиною Усного Закону (наприклад, Мідраш Раба, Танхума).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мідраш, р. мідраш, д. мідраш, з. мідраш, о. мідраш, м. мідраш, к. мідраш