Значення
-
мідень — стара грн. металева посудина, казан, посуд для кипятіння чи варіння, виготовлений з міді або мідного сплаву; мідна або мідна посудина господарського призначення.
-
мідень — (архаїчне, діалектне) майстер, який працює з міддю, мідник; ремісник, що виробляє мідний посуд або виконує мідні роботи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мідень, р. мідня, д. мідневі, з. мідень, о. міднем, м. мідневі, к. мідню