міда

[midɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (в індійській міфології) божественний напій безсмертя, нектар, що дарує вічне життя та надприродні сили; часто згадується у ведичних текстах.

  2. (в давньогрецькій міфології) рідкіска форма імені Меда (Μήδα) — дочки царя Колхіди Еета, чарівниці, дружини Ясона, відомої за міфом про аргонавтів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мід, р. міда, д. мідові, з. міда, о. мідом, м. міді, к. мід

Більше записів