Словник Української Мови
Буква
1. Хімічний елемент з атомним номером 29, м’який, ковкий, важкий метал червонувато-жовтого кольору, що добре проводить тепло та електричний струм; позначення — Cu (від лат. Cuprum).
2. Жовто-червоний колір, насичений відтінок, що нагадує колір цього металу.
3. Розмовна назва мідних виробів, монет або мідного начиння.
Приклад 1:
Мов мідь живу, наснажує рослини електрика зеленої землі, але і ти — рослина горда, що співаєш це, не знаючи пощо, колись, мов пень, подолана від тлі, покотишся землі на груди сині, 1 квітня 1936 Золотоморе Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
жителі країни (археологи назвали їх бадарійцями) вступили в мідно-кам’яний вік, навчилися кувати самородну мідь, користувалися на полюванні бумерангом. Єгиптяни IV тип (їх умовно назвали амратійцями) започаткували іригаційне землеробство, навчилися ткацтву.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
до н. е. землеробсько-скотарські общини Середньої Азії навчилися плавити мідь, одомашнили велику рогату худобу, а згодом — і верблюдів, почали використовувати іригацію. Наприкінці III — на початку II тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”