мічення

[mit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “мітити”; нанесення міток, позначок на щось.

  2. (у біології, етології) Залишення твариною (зокрема ссавцем) пахучої чи візуальної позначки (сечею, екскрементами, виділеннями спеціальних залоз, подряпинами) на території або об’єктах з метою позначення свого домінуючого статусу, кордонів володіння або для орієнтації.

  3. (у техніці, виробництві) Процес нанесення маркування, номерів, штрих-кодів тощо на вироби, деталі, упаковку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мічення, р. мічення, д. міченню, з. мічення, о. міченням, м. міченні, к. мічення

Більше записів