мезил

1. (іст.) Назва посади міського голови, бургомістра або старости в деяких слов’янських містах (переважно в Чехії, Польщі, на українських землях у складі Австро-Угорщини) у середньовіччі та пізніше.

2. (заст.) Уживається як складова частина прізвища, що вказує на походження предка від особи, яка обіймала таку посаду (наприклад, Мезило, Мезиль).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |