мезоколон

1. (анатомія) Середня частина ободової кишки, розташована між поперечною ободовою та сигмоподібною кишкою.

2. (анатомія) Брижа поперечної ободової кишки, складка очеревини, за допомогою якої кишка кріпиться до задньої стінки черевної порожнини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |