1. Біологічний процес адаптації рослин (або рослинних угруповань) до середніх, помірних умов вологості середовища, тобто перехід до мезофітного способу життя.
2. У геоботаніці та екології — зміна рослинного покриву, що полягає у збільшенні частки мезофітів (рослин, пристосованих до достатнього, але не надлишкового зволоження) у фітоценозах, часто внаслідок зміни гідрологічного режиму території.