1. Людина, яка займається встановленням і позначенням меж земельних ділянок; межівник, межевик.
2. (заст.) Прикордонник, той, хто охороняє кордон або межу.
3. (заст., діал.) Знавець межі, кордонів; людина, яка розбирається у межових спорах.
межник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |