1. (діал., застар.) Межа, рубіж, межівка — смуга землі, що відділяє одну ділянку від іншої; границя між суміжними полями або володіннями.
2. (перен., діал.) Крайній ступінь, межа чогось; найвища або найнижча точка якогось стану, явища (межінь горя, межінь радості).
3. (діал.) Найменша, найтонша частина чогось; волосяна лінія, тонка крива.