Значення
-
(діал., застар.) Межа, рубіж, межівка — смуга землі, що відділяє одну ділянку від іншої; границя між суміжними полями або володіннями.
-
(перен., діал.) Крайній ступінь, межа чогось; найвища або найнижча точка якогось стану, явища (межінь горя, межінь радості).
-
(діал.) Найменша, найтонша частина чогось; волосяна лінія, тонка крива.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. межінь, р. межені, д. межені, з. межінь, о. межінню, м. межені, к. межене