мецца-воче

1. У музиці: спосіб виконання вокальної партії з помірною силою звуку, не на повний голос, що створює напівприглушений, ніжний та інтимний тембр; динамічний відтінок між форте та піано.

2. У переносному значенні: щось виконане стримано, без надмірної емоційності чи виразності, у поміркованому тоні або стилі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |