метло

1. (діал.) Те саме, що метла — знаряддя для підмітання, зроблене з пучка гілок, волокон або щетини, насадженого на держак.

2. (бот., діал.) Рослина, з якої роблять мітлу, наприклад, мітлюк звичайний (Sorghum bicolor) або щодівник польовий (Echinochloa crus-galli).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |