метелиця

[mɛtɛlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Сильний снігопад, що супроводжується вітром, завірюха, хуртовина.

  2. Велика нічна метелик родини сонцевиків, що має білі крила з чорними плямами (Biston betularia).

  3. Рослинна попелиця, біла мушка, що шкодить садовим та городнім культурам.

  4. Заст. Той, хто метеликує, вередує; легковажна, непостійна в залицяннях жінка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метелиця, р. метелиці, д. метелиці, з. метелицю, о. метелицею, м. метелиці, к. метелице

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів