метатеза

[mɛtɑtɛzɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мовне явище, при якому звуки або склади в межах слова чи словосполучення змінюють своє місце, що часто є наслідком історичного розвитку мови або діалектних особливостей (наприклад: “ведмідь” замість давнішого “медвідь”).

  2. У хімії — реакція обміну між двома речовинами, що розчиняються, в результаті якої утворюються нові речовини, одна з яких випадає в осад або виділяється у вигляді газу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метатеза, р. метатези, д. метатезі, з. метатезу, о. метатезою, м. метатезі, к. метатезо

Походження слова (Етимологія)

Метатеза — це лінгвістичний термін, що означає перестановку звуків або складів у слові. Слово походить від грецького μετάθεσις (metáthesis), що означає ‘переміщення’ або ‘зміна положення’. Воно утворене від дієслова μετατίθημι (metatíthēmi) — ‘переставляти’, яке складається з префікса μετα- (мета-, ‘пере-‘) та дієслова τίθημι (títhēmi) — ‘ставити’. Термін є інтернаціональним і використовується в багатьох мовах, зокрема в українській, російській, болгарській, польській, німецькій, французькій та англійській.
Споріднені слова:епентеза, протеза, афереза

Більше записів