1. У філософії та теорії систем — структура вищого порядку, що описує, організовує або аналізує інші структури, визначаючи принципи їх побудови, взаємозв’язків та функціонування.
2. У соціальних та гуманітарних науках — фундаментальна, часто неявна, соціальна, культурна або мовна схема, що лежить в основі суспільних інституцій, практик або дискурсів і формує умови для їх існування.
3. У програмуванні та інформатиці — абстрактна структура даних або шаблон, що визначає загальну архітектуру для створення конкретних структур або об’єктів, наприклад, метаклас або шаблон проектування.
4. У лінгвістиці та семіотиці — система правил або кодів, що породжують та організовують елементи мовної структури або знакової системи.