кривичі

1. Східнослов’янське плем’я, що у VI–XII століттях мешкало в басейні верхньої течії Західної Двіни, Дніпра та Волги, брало участь у формуванні давньоруської державності та стало основою білоруського етносу.

2. Назва жителів історико-географічного регіону Кривиччина (Кривія) на північному заході сучасної Білорусі та суміжних землях.

Приклади:

Приклад 1:
Д[обродій] Шахматов ділить східнослов’янські племена на три групи: полудневу, між Дніпром і Прип’яттю, середню — племена задніпрянські, лівобічні, а з правобічних — дреговичі, і північну — кривичі й новгородські словени. Пізніша українська народність сформувалася з племен полудневої групи, що сколонізували й спустошені задніпрянські землі (від XIV в. почавши).
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”