Значення
-
У філософії та теорії пізнання — поняття, яке використовується для аналізу, опису або структурування інших понять; поняття вищого рівня абстракції, що стосується не безпосередньо предметів чи явищ, а самих понять як елементів мислення.
-
У термінології та науковому мовленні — ключове, найзагальніше поняття в певній галузі знань, що служить основою для формування інших, більш конкретних понять у цій системі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метапоняття, р. метапоняття, д. метапоняттю, з. метапоняття, о. метапоняттям, м. метапонятті, к. метапоняття