1. У філософії та теорії пізнання — поняття, яке використовується для аналізу, опису або структурування інших понять; поняття вищого рівня абстракції, що стосується не безпосередньо предметів чи явищ, а самих понять як елементів мислення.
2. У термінології та науковому мовленні — ключове, найзагальніше поняття в певній галузі знань, що служить основою для формування інших, більш конкретних понять у цій системі.