метан

[mɛtɑn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Органічна сполука, найпростіший представник класу алканів (насичених вуглеводнів); безбарвний горючий газ без запаху, основний компонент природного газу, болотного та рудникового газу, що застосовується як паливо та сировина в хімічній промисловості. Хімічна формула — CH₄.

  2. У астрономії — газ, що міститься в значних кількостях в атмосферах деяких планет (наприклад, Юпітера, Сатурна) та інших небесних тіл.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метан, р. метану, д. метанові, з. метан, о. метаном, м. метані, к. метане

Походження слова (Етимологія)

Слово «метан» позначає безбарвний газ, найпростішу сполуку вуглецю з воднем. Воно прийшло в українську мову через російське посередництво з французької, де «méthane» було утворене від «méthylène» (або «méthyle»), що означає «метилен» або «метил». Це запозичення відбулося в контексті розвитку хімічної науки, коли виникла потреба в точних назвах для нових речовин.
Споріднені слова:газ, вуглеводень, хімія

Більше записів