металід

[mɛtɑlid] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Хімічний елемент, що поєднує властивості металів та неметалів, зазвичай розташований на межі між цими групами в періодичній системі (наприклад, бор, кремній, германій).

  2. (У техніці) Сполука або матеріал, що отримується шляхом спікання металевого порошку з неметалічними компонентами, володіє підвищеною твердістю та зносостійкістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. металід, р. металіду, д. металідові, з. металід, о. металідом, м. металіді, к. металіде

Більше записів