1. У спосіб, властивий метафізиці як філософській дисципліні, що вивчає надчуттєві, першоначальні основи буття; абстрактно-теоретично, відірвано від конкретного досвіду.
2. У спосіб, властивий метафізиці як антидіалектичному методу мислення, що розглядає явища у їхній незмінності, ізольованості та поза історичним розвитком; статично, недіалектично.