местра

[mɛstrɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (від фр. maître — майстер) У середньовічній Франції та деяких інших країнах Західної Європи — титул, що надавався керівникам (старшинам) деяких ремісничих цехів, гільдій або професійних корпорацій; також особа, що мала такий титул.

  2. (переносне, книжне) Великий майстер у якійсь галузі мистецтва, науки або ремесла; наставник, учитель.

  3. (історичне) У середньовічній Франції — титул деяких судових чиновників (наприклад, королівських нотаріусів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. местра, р. местри, д. местрі, з. местру, о. местрою, м. местрі, к. местро

Більше записів