мерицизм

[mɛrɪt͡sɪzm] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (мед.) Патологічний стан, при якому їжа, вже потрапивши до шлунка, мимовільно повертається в ротову порожнину, після чого частково знову проковтується; жування відрижки.

  2. (зоол.) Процес повторного пережовування їжі у деяких тварин (наприклад, у жуйних), що є нормальною фізіологічною особливістю травлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мерицизм, р. мерицизму, д. мерицизмові, з. мерицизм, о. мерицизмом, м. мерицизмі, к. мерицизме

Більше записів