1. Приміщення при лікарні, моргу або церкві, призначене для тимчасового зберігання й підготовки до похорону тіл померлих людей; морг.
2. Переносне значення: місце, простір, де панує безлюдність, смуток, запустіння; місце, що нагадує склад мертвих.
Словник Української Мови
Буква
1. Приміщення при лікарні, моргу або церкві, призначене для тимчасового зберігання й підготовки до похорону тіл померлих людей; морг.
2. Переносне значення: місце, простір, де панує безлюдність, смуток, запустіння; місце, що нагадує склад мертвих.
Приклад 1:
І мертвецька тиша залягла На устах всього люда, І жахнувсь Авірон, і поблід, Сподіваючись чуда. Але чуда нема!
— Франко Іван, “Мойсей”