морг

[morɦ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Установа для зберігання тіл померлих людей до їх поховання або кремації, а також для проведення судово-медичної експертизи.

  2. Одиниця вимірювання площі землі, що дорівнює 0,25 га або 2500 м², яка історично використовувалася в західних областях України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морг, р. морга, д. моргові, з. морг, о. моргом, м. моргові, к. моргу

Походження слова (Етимологія)

Слово «морг» у значенні «будинок для тимчасового зберігання померлих» походить з французької мови (фр. morgue), де його етимологія залишається неясною. В українській мові воно з’явилося як запозичення. Інше значення — «міра землі, що дорівнює 0,57 га» — походить з німецької мови (нім. Morgen, що означає «ранок» і спочатку позначало ділянку, яку можна зорати за ранок), через польське посередництво. Це слово споріднене з українським «морок» та іншими індоєвропейськими словами, що означають «блимати» або «сутінки».
Споріднені слова:морок, сміти, меркнути

Більше записів