1. (діал.) Дія за значенням дієслова мережити; створення мережива, вишивання мережками.
2. (перен., рідк.) Переплетіння, перехрещення чого-небудь (наприклад, ліній, доріг, тіней).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дія за значенням дієслова мережити; створення мережива, вишивання мережками.
2. (перен., рідк.) Переплетіння, перехрещення чого-небудь (наприклад, ліній, доріг, тіней).
Приклад 1:
В о л і ч к а — заполоч, кольорові бавовняні нитки для гаптування, мережання. Воловід — налигач; мотузка довжиною до п’яти сажнів.
— Зеров Микола, “Камена”