Значення
-
З’являтися перед очима, уявлятися (переважно про щось несправжнє, примарне, що виникає в уяві, уві сні або через зіркову помилку).
-
Уживається для вираження сумніву, недовір’я до сказаного або побаченого, часто у формі «це тобі мерещиться».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мерещуся, ти мерещишся, він мерещиться, ми мерещимося, ви мерещитеся, вони мерещаться
Походження слова (Етимологія)
Дієслово «мерещитися» означає «ввижатися, здаватися, маритися». Воно походить від праслов’янського кореня *merk-, який чергуванням голосних пов’язаний зі словами *morkъ (морок) та *mьrknoti (меркнути). Спочатку це слово описувало появу привидів або марень у темряві, коли зір обманює. Також існує версія, що воно споріднене з праслов’янським *merg-sk-, яке має відповідники в балтійських мовах: литовське mirgėti (рябіти, мигтіти) та латиське mirgt (блищати). Таким чином, «мерещитися» пов’язане з уявленнями про мерехтіння, блиск і нечітке бачення, що виникає в сутінках.