мерехтливість

[mɛrɛxtlɪʋistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Властивість або стан того, що мерехтить; мінливе, нерівномірне світіння з переливами, блиманням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мерехтливість, р. мерехтливості, д. мерехтливості, з. мерехтливість, о. мерехтливістю, м. мерехтливості, к. мерехтливосте

Більше записів