Древослів

Словник Української Мови

менторальний

[mɛntorɑlʲnɪj] Іменник

Буква:М

Значення

(від лат. mentor — наставник) Який стосується ментора, наставника; властивий ментору, наставницький.
Який має характер менторства, повчальний, наставительний, часто з відтінком несхвалення через надмірну самовпевненість або педантичність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менторальний, р. менторального, д. менторальному, з. менторального, о. менторальним, м. менторальнім, к. менторальний

Більше записів