Значення
-
(розм.) Усталена сукупність психічних якостей, способів мислення та світосприйняття, характерних для певної людини, соціальної групи або нації; психологічний склад, ментальність.
-
(психол.) Суб’єктивний, внутрішній світ людини, що включає її розумову діяльність, емоції, переконання та установки; психіка, свідомість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. менталик, р. менталика, д. менталикові, з. менталика, о. менталиком, м. менталикові, к. менталику