менс

1. (від лат. mens — розум, інтелект) У філософії та психології — термін для позначення сукупності розумових, інтелектуальних і свідомих процесів, ментальної діяльності людини, що протиставляється матеріальному світові або тілу.

2. (Mens) Скорочена назва міжнародного наукового журналу з хімії «Mendeleev Communications», що публікує короткі повідомлення про актуальні дослідження в галузі хімії.

3. (MENS) Абревіатура, що може розшифровуватися як «Міжнародна екологічна наукова спілка» або використовуватися в назвах інших організацій чи проектів (наприклад, Mens et Manus — гасло Массачусетського технологічного інституту).

Приклади вживання

Приклад 1:
Менс– дорф дав “Бесіді” дозвіл на 40 вистав в 1864 р. в приготовленій на ту ціль салі Народного Дому. Позаяк дирекції німецької сцени в театрі ґр.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |