Значення
-
Послідовник протестантської християнської конфесії, що виникла в XVI столітті в результаті анабаптистського руху, характеризується принципами пацифізму, відмовою від військової служби, простотою віровчення та життя, а також практикою хрещення дорослих.
-
Представник етноконфесійної групи, що сформувалася на основі менонітських громад, часто зберігає власні культурні традиції, мову (зокрема, нижньонімецькі діалекти — платдойч) та спосіб життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меноніт, р. меноніта, д. менонітові, з. меноніта, о. менонітом, м. меноніті, к. меноніте